Маніфест ІФЛА/ЮНЕСКО про публічні бібліотеки
Маніфест ІФЛА/ЮНЕСКО про публічні бібліотеки (The UNESCO Public Library Manifesto) – декларація міжнародної спільноти, в якій сформульовано мету, завдання і керівні принципи організації діяльності публічних книгозбірень у постійно змінюваному інформаційному світі. Прийнятий у листопаді 1994 р., як третій за ліком варіант документа, що визначає основні завдання публічних книгозбірень. Раніше ІФЛА опублікувала «Стандарти для публічних бібліотек» (1973 р.; перевидані у 1977 р. з невеликими змінами). Згодом вони були замінені «Керівництвом для публічних бібліотек» (1986).
Маніфест складається з 6 розділів: Доступ до знань; Публічна бібліотека; Завдання публічної бібліотеки; Фінансування, законодавство і мережа бібліотек; Діяльність і управління; Виконання Маніфесту. У преамбулі проголошується «віра ЮНЕСКО в публічну бібліотеку як активну силу у сфері освіти, культури та інформації». У розділах зазначено, що публічні бібліотеки розглядаються як важливий інструмент зміцнення у свідомості людей ідей миру і духовного достатку, основа розвитку головних цінностей особистості, гарант розвитку й процвітання суспільства. Перелічено основні бібліотечні завдання, які стосуються забезпечення доступності інформації, розповсюдження грамотності, освіти і культури. Визначено функції публічної бібліотеки на засадах соціальної відповідальності, серед яких основними є: залученість до читання, сприяння освіті і самоосвіті, розвитку особистості, прилучення до культурної спадщини, надання муніципальної інформації і забезпечення інформаційного обслуговування місцевих підприємств та ін.
Стверджується принципова безплатність публічних книгозбірень. Зазначено, що публічна бібліотека надає свої послуги на підставі рівності доступу всіх, незалежно від віку, раси, статі, релігії, національності, мови чи соціального статусу. Задекларовано, що особливі послуги і матеріали повинні надаватися таким абонентам, які з певних причин не можуть користуватися звичайними послугами і матеріалами, наприклад, представникам національних меншин, інвалідам, стаціонарним хворим чи ув’язненим. У фондах повинні зберігатися матеріали, що відповідають потребам всіх вікових груп. Бібліотечні фонди і послуги мають включати всі види відповідних засобів інформації, сучасні технології, а також традиційні матеріали. Важливе значення має забезпечення високої якості і врахування місцевих потреб і умов. Матеріали повинні «відображати поточні тенденції й еволюцію суспільства», а також основні віхи людської діяльності Фонди й послуги не повинні піддаватися жодній ідеологічній, політичній чи релігійній цензурі, а також комерційному тиску.
Маніфест вимагає, щоб публічна бібліотека розглядалась як обов’язковий компонент будь-якого довгострокового стратегічного плану у сфері культури, інформаційного забезпечення, розвитку грамотності і освіти. Особливо наголошується, що послуги публічних бібліотек мають бути доступними всьому населенню, а мережа цих книгозбірень має формуватися з урахуванням національних, регіональних, наукових і спеціальних бібліотек, а також книгозбірень навчальних закладів; необхідно враховувати відмінності у потребах бібліотечного обслуговування мешканців сіл і міст. Підкреслюється необхідність запровадження спеціального законодавства і нормативів обслуговування.
Маніфест має рекомендаційний характер; водночас він є найважливішим документом, необхідним для розуміння ролі бібліотеки в сучасному суспільстві, формування та реалізації бібліотечної політики органами влади різних рівнів та підготовки регіональних і національних документів – стандартів, керівництв, рекомендацій, програм, концепцій. Маніфест закликає центральні і місцеві органи влади надавати підтримку публічним бібліотекам, сприяти їх діяльності.
Положення, викладені у Маніфесті, стали базою при підготовці низки інших міжнародних документів, наприклад: «Рекомендації з реформи бібліотечного законодавства в Центральній Європі» (1994), «Маніфест ІФЛА/ЮНЕСКО про шкільні бібліотеки» (1996), «Керівні принципи бібліотечного законодавства і бібліотечної політики в Європі» (прийняті Радою Європи у 1998 р.), «Копенгагенська декларація про публічні бібліотеки» (1999), «Заява про бібліотеки і інтелектуальну свободу» (прийнята ІФЛА у 1999 р.), тощо, а також бібліотечних законів та інших актів у багатьох країнах.
Джерела:
Манифест ИФЛА/ЮНЕСКО про публичные библиотеки // Библиотека. – 1995. – № 6;
Руководство ИФЛА по работе публичных библиотек. – 2-е, полн. пересм. изд. / ИФЛА, РБА; сост. К. Кунц, Б.Габбин. – СПб, 2011; http://www.ifla.org/VII/s8/unesco/eng.htm
Немає коментарів:
Дописати коментар