Ми діти козацького роду
виховний захід до Дня козацтва
підготувала
бібліотекар Іванопільської СШ Кундас В.М.
Мета: розширити
кругозір дітей про період козаччини, дати елементарні знання про умови життя
козаків, формувати патріотичну свідомість, вчити зразкам служіння Батьківщині,
народові. Виховувати у дітей любов і повагу до історичних героїв рідного краю.
Ведуча.
Сьогодні розпочинаємо,
Аби не забути роду,
Де прославу козацьку згадаєм
Аби бути гідними свого роду
Сьогодні розпочинаємо,
Аби не забути роду,
Де прославу козацьку згадаєм
Аби бути гідними свого роду
Учень
1.
Є святкових днів багато,
Нам усім іх незгадать…
А між нами й наше свято
Вшнування козачат.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Зустрічаєм з любов’ю і миром
Учень 2. Любі гості ,мами й тати,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.
Учень 3. Люба мама, милий тато,
Перед вами не малята,
Правда,ми не парубки,
Проте справжні козаки.
Учень 4. Українка я маленька,
Україна моя ненька
В неї щиро я дитина,
Добра,люба та єдина
Учень 5. Є багато країн на землі
В них озера, річки і долини
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди-Батьківщина.
Учень 6. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Учень 7. Є багато пташок голосних
Любі,милі нам співи пташині,
Та завжди наймиліші з них
Будуть ті, що у рідній країні.
Учень 8. Батьківщина-сонечко, рідний край!
Тут топчу я стежку з краю в карай!
Тут я народилася тут росту
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Учень 9. Соловїну, барвінкову,
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки
Учень 10. Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звалась веселково Україною
Нене зачарована моя.
Учень 11. Вишиту колоссям і калиною.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім Україна.
Нам усім іх незгадать…
А між нами й наше свято
Вшнування козачат.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Зустрічаєм з любов’ю і миром
Учень 2. Любі гості ,мами й тати,
В цьому залі буде свято,
Добре, що прийшли до нас
В цей чудовий світлий час.
Учень 3. Люба мама, милий тато,
Перед вами не малята,
Правда,ми не парубки,
Проте справжні козаки.
Учень 4. Українка я маленька,
Україна моя ненька
В неї щиро я дитина,
Добра,люба та єдина
Учень 5. Є багато країн на землі
В них озера, річки і долини
Є країни великі й малі
Та найкраща завжди-Батьківщина.
Учень 6. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Учень 7. Є багато пташок голосних
Любі,милі нам співи пташині,
Та завжди наймиліші з них
Будуть ті, що у рідній країні.
Учень 8. Батьківщина-сонечко, рідний край!
Тут топчу я стежку з краю в карай!
Тут я народилася тут росту
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Учень 9. Соловїну, барвінкову,
Колосисту - навіки
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки
Учень 10. Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Звалась веселково Україною
Нене зачарована моя.
Учень 11. Вишиту колоссям і калиною.
І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна
Дорога нам усім Україна.
Учень
12.
Єдина родина моя Україна,
Дружна і добра сім’я
Всі разом,всі вкупі, як гроно калини
Мій батько, матуся і я.
Дружна і добра сім’я
Всі разом,всі вкупі, як гроно калини
Мій батько, матуся і я.
Учень
13.
Вишита колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і мечем,
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не дорікне.
Виборену кров’ю і мечем,
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не дорікне.
Ведучий.
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. (з 1550 по1828р). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розпродажу між українськими магнатами. Особливо Вишневецький. Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.
Ведуча.
Вважають, що слово козак походить від слова “коза”.Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово “кайзак” , що означає “вільний чоловік”. В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.
Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.
Ведучий.
Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.
Ведуча.
Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.
Кошовий. (звертається до гурту)
А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?
Писар.
Саме час! Саме час!
В самий раз!
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На наше коло викликаю,
Їх перевірити жадаю!
Кошовий.
Поведу таку я річ:
- Що ви знаєте про Січ
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. (з 1550 по1828р). Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від нападів турків і татар, а також від польських та московських колонізаторів, а також від розпродажу між українськими магнатами. Особливо Вишневецький. Козаки були сміливими,дисциплінованими, витривалими, гордими і вільними людьми.
Ведуча.
Вважають, що слово козак походить від слова “коза”.Козаки були спритні, як кози, вдягалися в казячі кожухи. Можливо, слово “кайзак” , що означає “вільний чоловік”. В запорозьких козаків було 265 островів. Найбільший острів називався Січ. Там козаки жили постійно; вчилися військової справи, готувалися до воєнних походів.
Посередині Січі стояла церква Святої Покрови знадвору дуже скромна, а всередині повна золота і срібла. Частину своєї здобичі призначали на церкву і купували щороку нові ікони. Січчю командував кошовий, його всі називали батьком. До військової старшини належали ще військовий суддя і писар.
Ведучий.
Козаки мали свої звичаї. Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити 3 роки у старшого козака. Коли навчався від того козака орудувати зброєю й набував спритності у битвах, ставав справжнім козаком і діставав зброю: рушницю, спис, луки і стріли.
Ведуча.
Козаки одягалися просто: в грубу сорочку в довгий плащ без рукавів. За широким поясом носили пістолі і люльки, через плече носили торбинку з харчами, а до пояса на ремінець прив’язували ще й порохівницю з порохом. Голови голили… Та ще й таку моду мали: чуприну носили, та таку, що на вухо намотували.
Кошовий. (звертається до гурту)
А що, козаки, дайте слово сказать! Чи не час до коша козачаток прийнять?
Писар.
Саме час! Саме час!
В самий раз!
Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
На наше коло викликаю,
Їх перевірити жадаю!
Кошовий.
Поведу таку я річ:
- Що ви знаєте про Січ
І про нашу Україну?
Учень 1. Знаю, батько, славна Січ?
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляли!
Учень 2. Лиха ж отчий край зазнав…
(не бажаємо нікому).
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.
Учень 3. Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекала
Учень 4. Але наш народ боровсь…
І Хмельницький в нас знайшовсь,
І Сірко і Дорошенко,
Й Полуботок, й морозенко…
Учень 5. Запорожець завжди знає,
Звідки ворог зазіхає.
Зможуть зайд перемогти
Запорожці – козаки
Учень 6. Золотою ниткою історії
Сшиємо козацтва сторінки,
Хоч часи минулого суворі,
В спадщину ж лишили козаки.
Учень 7. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм.
Відродивши чистоту традицій
Єдність із минулими відчуваєм.
Учень 8. Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
Учень 9. Так завжди я буду жити,
Рідний край буду любити,
Українцям помагати,
Україна – моя мати.
Учень 10. Українець я маленький,
Україна – край рідненький.
Вірний син я свого роду,
Українського народу
Учень 11. Все, що рідне, я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся,
І до рідного горнуся.
Учень 12. Знай і ти своє любити,
Все вивчати і цінити.
Знай що найчесніше діло –
Свого боронити сміло.
Учень 13. Ми є діти українські –
Український славний рід!
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Учень 14. Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм
Та ще й вас научимо
Пісня “Будем козаками”
Кошовий.
Що говорить вам “козак” –
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?
1. Козаки – це вільні люди.
Козаки – безстрашні люди.
2. Козак – чесна, смілива людина.
Найдорожча йому – Батьківщина.
3. Козак усім народам друг.
І лицарськй у нього дух!
Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні – козачата.
Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити. А зараз я зачитаю вам клятву.
Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!
Діти. Клянусь!
Писар. (вручає грамоти)
Козачат усі щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!
Кошовий.
Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим козачатам.
Писар. (читає з Грамоти)
Заповіді козаків
1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2.По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божії”
4.Будь працьовитий, не ледарюй.
5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6.Дотримуйся слова. Слово козака багато важить.
7.Поважай старших, шануй старість.
8.Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9.Загинь, а товариша виручай.
10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом
Пісня “Гей шуми, великий луже”
Ведуча.
Розквітай прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторная твоя
Ведуча.
Ми на славу веселились,
Танцювали і співали.
Ми на славу України.
Нашу Січ збирали
А усім вам побажати
Хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я
Будем козаками.
Учень 1. Знаю, батько, славна Січ?
Ворогам ішла навстріч,
Рідну землю захищала
І народ наш прославляли!
Учень 2. Лиха ж отчий край зазнав…
(не бажаємо нікому).
Людолов нас чатував,
Щоб позбавить свого дому.
Учень 3. Бранців до галер кували,
Ржею злоби пожирали,
Шляхта нас вогнем пекла,
На тортури прирекала
Учень 4. Але наш народ боровсь…
І Хмельницький в нас знайшовсь,
І Сірко і Дорошенко,
Й Полуботок, й морозенко…
Учень 5. Запорожець завжди знає,
Звідки ворог зазіхає.
Зможуть зайд перемогти
Запорожці – козаки
Учень 6. Золотою ниткою історії
Сшиємо козацтва сторінки,
Хоч часи минулого суворі,
В спадщину ж лишили козаки.
Учень 7. Від Січі ведемо родовід свій,
Козаків звитягу поважаєм.
Відродивши чистоту традицій
Єдність із минулими відчуваєм.
Учень 8. Вірна дочка я народу,
Бо з козацького я роду
Щиро я свій рід кохаю,
Роду іншого не знаю.
Учень 9. Так завжди я буду жити,
Рідний край буду любити,
Українцям помагати,
Україна – моя мати.
Учень 10. Українець я маленький,
Україна – край рідненький.
Вірний син я свого роду,
Українського народу
Учень 11. Все, що рідне, я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю,
Своє ціную, всього вчуся,
І до рідного горнуся.
Учень 12. Знай і ти своє любити,
Все вивчати і цінити.
Знай що найчесніше діло –
Свого боронити сміло.
Учень 13. Ми є діти українські –
Український славний рід!
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.
Учень 14. Намалюєм гарні вуса,
Хвацько їх підкрутимо,
Гарну пісню заспіваєм
Та ще й вас научимо
Пісня “Будем козаками”
Кошовий.
Що говорить вам “козак” –
Це крилате горде слово?
Чом завжди буває так,
Що світлішає від нього?
1. Козаки – це вільні люди.
Козаки – безстрашні люди.
2. Козак – чесна, смілива людина.
Найдорожча йому – Батьківщина.
3. Козак усім народам друг.
І лицарськй у нього дух!
Кошовий.
Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам,
Вони ж бо від сьогодні – козачата.
Писар.
Присягайте, що Вкраїну будете любити. А зараз я зачитаю вам клятву.
Вступаючи в козацьку республіку, перед лицем своїх друзів, перед рідною землею та пам’яттю звитяг козацтва, урочисто клянусь, що вивчатиму історію і традиції українського народу, буду готувати себе розумово, фізично і морально, щоб чесно і віддано служити українському народу в ім’я нашого становлення незалежності та процвітання. Клянусь!
Діти. Клянусь!
Писар. (вручає грамоти)
Козачат усі щиро вітаємо,
Здоров’я і щастя бажаємо!
Кошовий.
Кожен козак повинен знати і виконувати заповіді козаків. А ну-мо писарю, зачитай їх нашим козачатам.
Писар. (читає з Грамоти)
Заповіді козаків
1.Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
2.По тобі судять про все козацтво і народ твій.
3.Козаки всі рівні у правах. Пам’ятай: “Немає ні князя, ні раба, але всі раби Божії”
4.Будь працьовитий, не ледарюй.
5.Служи вірно своєму народу, а не керманичам.
6.Дотримуйся слова. Слово козака багато важить.
7.Поважай старших, шануй старість.
8.Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
9.Загинь, а товариша виручай.
10.Бережи свою сім’ю. Служи їй прикладом
Пісня “Гей шуми, великий луже”
Ведуча.
Розквітай прекрасна Україно,
Рідна земле, матінко моя,
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторная твоя
Ведуча.
Ми на славу веселились,
Танцювали і співали.
Ми на славу України.
Нашу Січ збирали
А усім вам побажати
Хочеться добра,
Щоб жила і процвітала
Ваша вся сім’я
Будем козаками.
Немає коментарів:
Дописати коментар